Естонія готова всебічно сприяти європейській інтеграції України, зокрема посилити нашу державу експертною підтримкою. Про це йшлося під час зустрічі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – Міністра юстиції України Ольги Стефанішиної із Міністром закордонних справ Естонії Маргусом Цахкна, що прибув з візитом до Києва.
Ольга Стефанішина подякувала Естонії за підтримку у процесі відбудови України після російських атак, зокрема у Житомирській області, де напередодні за сприяння Уряду Естонії урочисто відкрили перший в Україні регіональний центр захисту прав людини. Крім того, 14 грудня в Житомирі офіційно передали два будинки, збудовані за естонської підтримки, для двох дитячих будинків сімейного типу, ще два планується відкрити найближчим часом.
Під час зустрічі ключовим питанням став хід переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу, процес скринінгу українського законодавства та підготовка до відкриття перших переговорних Кластерів. Віце-прем’єр-міністр підкреслила, що Україна прагне відкрити щонайменше два Кластери вже під час головування Польщі у ЄС протягом першої половини 2025 року.
«Для нас дуже важливо відкрити якомога більше кластерів, адже це дозволить підготувати програму правового наближення з ЄС, набір зобов'язань, для Парламенту, Уряду та державних інституцій, які зможуть перейти до роботи одразу після їх отримання», – підкреслила Ольга Стефанішина.
Вона підкреслила важливість комунікації прогресу України на рівні всіх держав-членів ЄС, а також висловила вдячність Естонії, яка продовжує надавати активну підтримку нашій державі у євроінтеграційних прагненнях.
«Ми маємо високий рівень організації інфраструктури процесу вступу. До нього залучене широке коло представників державного сектору, Парламенту та Уряду, бізнесу та громадянського суспільства. Водночас питання, яке залишається для нас нагальним та потребує підтримки – це експертиза у сфері правового наближення до права ЄС», – зауважила Віце-прем’єр-міністр.
Маргус Цахкна зауважив, що Естонія має необхідний ресурс, та готова надати допомогу Україні. Сторони погодилися продовжувати регулярний діалог з метою посилення експертної підтримки нашої держави.
У контексті підготовки до перемовин, обидві сторони також високо відзначили діяльність Консультативної групи радників країн Нордично-Балтійської вісімки, в яку зокрема входить естонський експерт.
Під час зустрічі обговорили також безпекову ситуацію в Україні, відновлення реєстрів Міністерства юстиції після масштабної російської кібератаки та можливості посилення співпраці України та Естонії в контексті посилення кібербезпеки держави.
Важливою подією минулого року став перехід України на застосування NCTS Фаза 5 у квітні 2024 року. Україна довела, що спроможна не лише запроваджувати європейські митні системи, а й удосконалювати їх паралельно з іншими країнами-учасницями Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Крім того, Україна стала однією з перших країн-учасниць Конвенції, що перейшли на застосування NCTS Фаза 5, і стала прикладом злагодженої та наполегливої роботи митних органів і трейдерів.
За 2024 рік у країнах-учасницях Конвенції про процедуру спільного транзиту було успішно завершено понад 73 тис. переміщень, розпочатих митними органами України. Водночас в Україні було успішно завершено більше 21 тис. переміщень, розпочатих в інших країнах-учасницях Конвенції. Загалом оформлено більше 94 тис. транзитних декларацій, з них майже 60 тис. - у системі NCTS Фаза 5.
Від початку застосування в Україні процедури спільного транзиту, тобто з 1 жовтня 2022 року, митники оформили 136,2 тис. транзитних декларацій.
У разі переміщення вказаних товарів через митний кордон України, країна їх походження обов’язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару (згідно з ч. 1 ст. 42 МКУ).
Згідно із вищезазначеним законом, крім документів, передбачених ч. 1 ст. 42 МКУ, декларант, уповноважена ним особа або перевізник зобов’язані надати митному органу в паперовій або електронній формі:
-
документи що підтверджують якісні характеристики товару, надані виробником товару;
-
документи й відомості, визначені ст. 335 МКУ (залежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товару), що підтверджують маршрут постачання товару від виробника до підприємства, що є одержувачем згідно з зовнішньоекономічним договором (контрактом).
У разі видачі компетентним органом країни відправлення вищезазначених товарів сертифіката про походження товару, в митній декларації зазначаються також:
-
відомості про сертифікат про походження товару, виданий компетентним органом у країні походження товару.
Водночас для товарів, що переміщуються у складі товарних партій згідно з УКТ ЗЕД: 2710 19 81 00, 2710 19 83 00, 2710 19 85 00, 2710 19 87 00, 2710 19 91 00, 2710 19 93 00, 2710 19 99 00 сумарною вагою, що не перевищує 200 кг, в упаковці виробника та призначених для роздрібної торгівлі є виняток.
У цьому випадку країна їх походження підтверджується на підставі одного з документів про походження, визначених ч.1 ст. 41 МКУ. Йдеться про:
- сертифікат про походження товару
- або засвідчену декларацію про походження товару,
- або декларацію про походження товару,
- або сертифікат про регіональне найменування товару,
якщо інше не передбачено міжнародними договорами про вільну торгівлю.
Такі особливості встановлено тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Джерело